Партія 021

Герої на, вже дрейфуючих, дошках допливають до скелястого узбережжя близ Гласімонтарбо під ранок наступного дня. На березі вони бачать схвильованих та стривожених ельфів з числа тих кому пощастило дістатися берега.

Перш ніж розійтися по своїм справам, герої влаштовують сеанс допиту тіні Іссарієля
Вони розпитують його про минуле, дитинство, часи до того як він (як виявилось) прибув сюди.

Іссарієль виріс у культі, з дитинства бачивший криваво-червоні мантії та ритуальні палати Культу Дракона. У видіннях Малтіріс бачить чорного дракона на ім'я Партендеріарс, бачить сховки культу десь далеко у містах що зовсім не схожі на Тир.

Перед прибуттям сюди він зустрічався з людиною без лиця - чоловік, середнього зросту, в рукавичках і плащі. Хоча знаючи хто ця людина він все одно використовував кожен раз різне ім'я: Лот, Німвей, Персіваль. Ця людина прийшла у культ, пробула відносно довго і саме ця людина привела їх на Тир. Він давав інструкції. В організації допомагали інші культисти.

Герої тимчасово розділяються по двоє.

Астра закликає ельфів самоорганізуватися, не здаватися і попрямувати до найближчого поселення. З організацією ельфів їм допомагає ельфійка на ім'я Елларія Міствінд. В неї темне волосся і бурштинові очі

Разом з іншими жителями Гласімонтарбо, що вийшли на зустріч біженцям Астра і Малтіріс зустрічають батьків Брі.

Після лаштування тимчасового табору біженців на околиці міста накатує втома. Перед сном Астра за допомогою Вістника відправляє повідомлення Штефану. Він питає про те, чи не виходила на зв'язок Альм, бігло повідомляє про те, що вони дізналися перш ніж рушили на Мандрівний острів і про це, що сталося після. Додатково він просить Штефана відправити розвідників на місця спочинку інших відомих драконів в надії, якщо не зупинити плани, що плете Безіменний, то хоча б отримати перевагу в них.

Брі з Гроком планують піти до Рубі аби попередити її про те що сталось і за можливості попросити якось вберегти Гласімонтарбо. Вони знаходять її хатину пустою, а її саму на узбережжі, де вона намагається превентивно задобрити драконицю якимось ритуалом, а поруч з нею вони знаходять її брата близнюка - Акву.

Їх представлення один одному перериває Моррія, що вспливає з води. Драконицю не переконують мольби і клятви вірності, тож та оголошує що кожен хто порушить спокій її моря, буде вбитий. На цьому уходить.

Як виявилось Акву, і ще деякі ельфійські сім'ї, вигнали з Розділеного міста через причетність до участі у підпіллі проти Архфеї. Він намагається вмовити сестру тікати у Фейвінд, бо з воскресінням кожного наступного дракона Тир стає все небезпечнішим, але Брі давить на совість Рубі і та відмовляється.

Брі залишає Рубі садженець Пелюстки світанку - останньої рослинки з Мандруючого острова. Отримує кілька настанов з поводження з драконами, на випадок (котрого звісно треба уникати) якщо вона все ж стикнеться з ними лице к лицю. Напіврослиця бере з наставниці обіцянку подбати про її батьків. Батьків же, по поверненню додому вона переконує побудувати якісь фортифікації проти можливого цунамі і не потакатися у воду.

На наступний день Малтіріс і Астра пропагуть ельфам де вони можуть знайти пристанище у такий непростий час, і збирають групку з семи чоловік які підуть з ними в Альмарджунто.

Герої об'єднуються, Грок переповідає все що він дізнався і побачив відвідавши Рубі. Надвечір герої нарешті збираються з ельфами і пішки вирушають в путь.

Вночі, на стоянці табору, від Штефана повертається Вістник. Від Альм не було вістей, про імператора теж невідомо. Імператриця новини про трагедію вже надходять з усіх сторін і вона вже займається ситуацією з біженцями та продовольством. На розвідки було відправлено Нікс і Лекс. Він радить уникати драконів та каже що їх основний квест не змінився. Знайти імператора це топ пріоритет і якщо його немає в Альмарджунто, щоб вони поверталися в столицю.

Місто змінилось. Наповнене театром і культурою чотири дні тому, натомість зараз заполонили біженці. Більшість публічних будівель переоблаштовані для допомоги постраждалим. З навколишніх сіл привозять продовольство, адміністрація з реєстрації біженців організована у таверні Корона і вино, в будівлі театру лаштують бідніше населення, варта працює без відпочинку, герцогська фортеця відчинена і займається розподілом ресурсів.

Герої вирішують першочергово переговорити з Командором і всім скопом завалюються до нього в кабінет. Затроливши рандомного ельфа що качав права командору герої проводять довгі і виснажливі переговори.

З них виясняється наступне:

• Імператор ( і так, командор вже знає що таємничий гість герцогства це імператор Аллантре ) ізолювався в кімнаті по причині горя і провини.
• Альм спіймана за крадіжку документів особисто Герцогинею і навіть командор не має права її просто відпустити.
• Вся логістика міста наразі тримається на Герцогській сім'ї.
• Ал'Фан знає "страшний секрет" герцога але закриває на нього очі во благо міста.

З горем попалам герої та батько Малтіріса заключають угоду - він пускає їх до імператора але потім в них є чотири години аби вшитися з міста, бажано непомітно. Та головна умова - не конфліктувати з герцогською сім'єю, а краще не потрапляти їм на очі взагалі.

Прибувши до покоїв в який закрився Аллантре, вони знаходять пріті мач хмільного і депресивного юнака, котрий може і не "радо" але без сильних заперечень готовий йти куди вони забажають і розповідати все необхідне.

Тож, логічно, в першу чергу вони допитуються його якого біса він взагалі втік

Мотивацією Аллантре було воскресити святу Альсуру, дати Тирові "справжнього" правителя і з'їбатися восвоясі аби побачити величний світ та справжнє життя за межами його непрошених обов'язків. Моргана обіцяв що це можливо.

Імператор клянеться, що не знав про те що Безіменний збирається потопити Мандрівний Острів, та звісно не хотів таких гігантських жертв. Тож зараз звинувачує у цій трагедії себе.

Він також ділиться тим, що розповідає один з драконів весь цей час був живий і його Моргана знайшов найпершим. З нього весь план почався.

Герої переконують Аллантре витерти свої соплі і якщо не доєднатися до них, то хоча б аби він повернувся в столицю виконувати свої обов'язки та допомогти не допустити ще більших жертв.

Раз робить більше нічого вони збираються тікати с замку. Неочікувано за дверима їх зустрічає Арабелла Веспера. Її спроба зупинити імператора за допомогою заклинання підкорення особистості терпить невдачу зусиллями Малтіріса. Тож на чистому блефі та з подачки командора, вони проникають у в'язницю, де є потаємний прохід із фортеці. Там же вони забирають з собою Альм, а також Кашталя, старого товариша Малтіріса якого посадили сюди за контрабанду "біженців" на острів.

На цьому вони забирають своїх коників і усі разом їдуть в столицю.